20:49 Перший раз ... ні, другий раз на перший курс! | ||
За моїми спостереженнями, попит на другу вищу освіту росте не по днях, а по годинах. Причому, інтерес до нього проявляють не тільки потенційні абітурієнти, а й роботодавці, адже досить часто сьогодні можна зустріти в оголошеннях про вакансії фразу: "Освіта вища, друга вища вітається". Перший раз ... ні, другий раз на перший курс! У принципі, в цьому немає нічого дивного. Адже як часто вибираємо ми майбутню професію, готуючись до вступу після школи? Просто з цікавості, та з любові до мистецтва, так би мовити, я провела невелике соцопитування серед студентів, які отримують саме другу вищу освіту. І, отримала ось які результати: На першому місці міцно розташувався варіант: "Коли я вступала, це була перспективна спеціальність, таким фахівцям платили великі гроші і мені світило велике майбутнє". Так обирають професію більшість випускників шкіл, особливо після початку Перебудови. Але за п'ять років навчання у ВНЗ багато чого може змінитися. І затребувані на момент надходження економісти чи юристи, до кінця навчання можуть заполонити собою всю країну. І доводиться йти на роботу хоч куди-небудь, сподіваючись пізніше перейти працювати за фахом. На друге місце я поставила відразу дві відповіді, які дуже схожі: "Не було абсолютно ніяких ідей з приводу вибору спеціальності" і "На ту спеціальність, на яку хотілося, у мене надійти не було ніяких шансів, тому довелося вибирати з решти". І дійсно, головна проблема випускників шкіл у тому, що їм дуже важко оцінити і визначити своє призначення в цьому житті, зрозуміти, з якої конкретно дорозі, з безлічі, судилося пройти особисто їм. Скільки мені не доводилося спілкуватися з одинадцятикласниками, безумовно і з палаючими очима на питання про майбутню професію зміг відповісти тільки один. Інші ж знизували плечима і мимрили щось незрозуміле. Третє місце займає, в общем-то, схожий, але кілька запущений варіант. "Коли я вступала, мені була дуже цікава ця професія, але в процесі навчання я повністю розчарувалася в ній". А буває так, що розчарування приходить і в процесі роботи з цієї жаданої спеціальності. Адже всі тонкощі і специфіку роботи у ВНЗ не пізнаєш, та й студентська романтика пригнічує всі виникаючі часом сумніви. Як не дивно, але сьогодні відповідь: "наполягли батьки", зустрівся мені всього лише один раз. Що не може ні радувати, адже це говорить про те, що сучасна молодь стає самостійною, вчиться без підказок зі сторони будувати своє життя. А якщо додати до цього складнощі з працевлаштуванням, які присутні на всій території колишнього Союзу! Адже переважна більшість роботодавців не готове брати на серйозні, відповідне оплачується посади свіженьких випускників ВУЗів. Влаштуватися, в кращому випадку, при достатньому везіння або зв'язках, можна помічником або секретарем у відповідний спеціальності відділ, з мізерною можливістю професійного росту в майбутньому. Безумовно, є й щасливі приклади. Але більшість людей так і не можуть реалізувати намічені колись мети. Ось і штурмують дорослі студенти приймальні комісії в надії переписати свою долю. Тому, не дивно, якщо і ти вирішиш на такий серйозний і відповідальний крок, як отримання другої вищої освіти. Отже, чого ж тобі варто і не варто чекати від повторного навчання. Перш за все, розглянемо процес вступу. У більшості ВНЗ він проходить одночасно із вступними іспитами основного відділення. У деяких - в кінці літа. Тому, щоб не потрапити в халепу, уточни цей момент наперед. Далі, в першу чергу, тобі потрібно буде надати оригінали та копії (завірені нотаріусом чи ні - залежить від вузу) наступних документів: 1. Паспорти. 2. Диплома про перший вищу освіту та виписки з оцінками. Причому, якщо перша освіта ти отримувала, скажімо, на Україну, а друге хочеш отримати в російському вузі, то від тебе вимагатимуть ще й сертифікат відповідності твого диплома (тобто, тобі доведеться пройти так звану процедуру визнання іноземних документів про вищу освіту). Не знаю як в інших містах і країнах, але в Москві це правило діє точно. Сертифікацію проводить Міністерство освіти (у Москві цей відділ знаходиться на вул. Шаболовская, буд.33), за часом вона займає від одного дня до місяця (залежить це в першу чергу від країни, де ти закінчила перший ВНЗ). Процедура платна, і ціна залежить від терміновості її виконання. Для сертифікації від тебе будуть потрібні по дві нотаріально завірені копії (відповідно, з нотаріальним перекладом) документів про вищу освіту (диплом і виписка) і паспорт, а так само заповнити заяву. 3. Трудової книжки. 4. Якщо ти заміжня, і, особливо, якщо диплом був виданий на дівоче прізвище, потрібно свідоцтво про шлюб. 5. Дані пенсійної картки. 6. Фотографії в кількості 4 шт. 7. На місці потрібно буде заповнити заяву та анкету (іноді потрібно викласти коротку біографію). 8. Залежно від обраної спеціальності може знадобитися рекомендація з роботи і міні-портфоліо. Після збору всіх документів тебе чекає співбесіда. Будь готова до того, що тебе може чекати справжній конкурс! Якщо число бажаючих перевищує кількість місць для вступу, то формальне співбесіду може стати практично усним екзаменом з каверзними питаннями. У будь-якому випадку, особливо якщо робиш на гуманітарну спеціальність, наприклад, журналістику або юриспруденцію, підготуй відповідь на питання про те, що привело тебе до вирішення отримання другої освіти за цією спеціальністю і коротку розповідь про твій досвід роботи. А взагалі, запитати можуть про що завгодно. Як про перший вищу освіту, так і про політичні погляди, останньої прочитаної книги, та оцінки соціологічних процесів у сучасному суспільстві. Не виключені питання і з області спеціальності, на яку ти власне і поводишся. Тримайся впевнено, не впадай в паніку при першому ж скруті. Ти доросла і зріла особистість, у тебе можуть бути свої погляди і переконання, тому впевнено викладав їх. Головне - не губитися і не мимрити "не знаю ...". Одна моя подруга на прохання оцінити ситуацію, політичну ситуацію і дати прогноз майбутніх виборів сміливо заявила, що не цікавиться політикою, вважає, що в нашій країні немає серйозних політиків, гідних уваги, а лише інтригани, і що її більше цікавлять прості люди і соціологічні процеси, відбуваються в нашому суспільстві, і заговорила про проблему абортів. І успішно поступила. Після надходження тебе очікує, безпосередньо, навчання. Відразу хочу тебе засмутити, про дружню групі, з якою можна буде у вихідні ходити на дискотеки, а на свята збиратися у кого-небудь будинку або на дачі, краще забути. Точніше, не налаштовуватися на цей варіант. Він можливий, але ймовірність того, що у твоїй групі виявиться багато незаміжніх і не обтяжених життєвими проблемами дівчат та юнаків дуже мала. Більшість твоїх однокурсниць буде працювати, виявиться одружена і навіть з дітьми. А це мінімум вільного часу. Тому готуйся до того, що з більшою частиною групи ти познайомишся під час сесії. Хоча одній моїй подрузі, що надійшла на відділення тележурналістики, пощастило: більша частина її групи виявилася досить молодий і енергійною, і раз на місяць вони здорово відпочивають у клубах. Інша ж, що вирішила підкорювати висоти бухобліку та аудиту, потрапила в компанію стурбованих особистими справами жінок років після сорока, які практично не спілкувалися між собою, приходячи до університету лише за отриманням нових знань, і дуже неохоче давали переписувати лекції. Можуть виникнути труднощі і в тому випадку, якщо ти працюєш і просто фізично не можеш відвідувати деякі заняття. Далеко не кожен ВНЗ готове скласти для тебе індивідуальний план занять, причому, чим він імениті, тим вище ймовірність зіткнутися з подібною проблемою. Самі ж викладачі, хоч і люблять більше працювати саме зі студентами, які отримують другу освіту (що й не дивно, адже такий крок куди більш зрілий, ніж вибір професії після школи, більшість студентів вже мають досвід роботи і з півслова розуміють те, про що говорить викладач), але мало хто буде закривати очі на пропущені заняття. Так, і на другій вищій освіті тебе чекає перекличка на початку пари і проставлення заліків за принципом "Пам'ятаю, ходила!" або "Перший раз бачу, хто такий?". У цій ситуації можу порадити лише підійти особисто до викладача, чиї заняття ти змушена прогулювати, і в особистій бесіді пояснити ситуацію, дізнатися, в які години ти зможеш відвідати його лекції з іншими групами, яку літературу тобі варто почитати додатково ... Одним словом, показати заклопотаність і найглибшу зацікавленість у предметі. Та й поблажку на те, що ти повинна багато працювати і часу для того, щоб читати потрібні книги і зубрити новий матеріал у тебе практично немає, ніхто робити не буде. Студентів "з другого вищого", може, і люблять більше, але і запитують, як з дорослих свідомих людей. Але, в будь-якому випадку, не такий страшний вовк, як його малюють. І можливість трохи продовжити студентські роки дорогого коштує (не в сенсі оплати за навчання!). А всі труднощі, сама не помітиш, як владнаються. І всі вони з лишком окупляться можливістю змінити своє життя і здійснити давню мрію. Так що, не сумнівайся, роби! Ні пуху тобі, ні пера! | ||
|
Всього коментарів: 0 | |